Ну що ж, дорогі наші випускники, ви це зробили!
Чотири роки тому ви прийшли до нас з мріями, страхами і купою питань:
— “А якщо я перекладу неправильно?”
— “Wie viele Zeiten hat eigentlich das Deutsche?” 🤯
— “А правда, що викладачі читають думки?” 👀
Сьогодні ви вже сміливо перекладаєте з німецької філософські тексти, розрізняєте “doch”, “eben”, “halt” (ну, майже 😅), і не лякаєтесь слів на кшталт “Donaudampfschifffahrtsgesellschaftskapitän”.
Ви навчилися не тільки перекладати слова, а й ловити настрій, підтекст і навіть іноді — сарказм німецькою і англійською мовами. А це, погодьмося, eine große Leistung!
Нам буде вас не вистачати. Особливо ваших презентацій про німецьку культуру, які починалися з фрази:
“Deutschland ist ein vielfältiges Land…”, “London is a capital of…))) — і тривали рівно стільки, скільки треба, щоб викладач розчулився. 😄
Хай у вашому житті буде якнайменше “lost in translation” — і побільше влучних слів, захопливих текстів та вдячних клієнтів (або шефів, які не плутають переклад з магією 🧙♂️). Нехай у вас усе буде wunderbar, reibungslos, і тільки з правильним Kasus 😉
З любов’ю та гумором —
Ваші викладачі (ті самі, які теж колись не знали Past Perfect) 💙
